До 14-річниці заснування Університету «Україна» утретє було проведено конкурс «Ерудит-2013», де змагалися юні інтелектуали.
Організатором і засновником цього конкурсу є помічник президента університету Кривоносов Олександр Сергійович. Він також є незмінним ведучим цих змагань. Цього року в конкурсі брали участь команди Інституту комп’ютерних технологій, Інституту інженерних технологій, Інституту соціальних технологій, Інституту економіки та менеджменту, Інституту права та суспільних відносин, Інституту філології та масових комунікацій, Факультету біомедичних технологій, Коледжу «Освіта».
Кожна команда мала підготувати вбрання, девіз та дати назву команді. Учасники конкурсу до цього завдання підійшли досить творчо, назви команд, наприклад, звучали так: «Освітянчики», «Прометей», «Крила надії» тощо. Девізи, вбрання та назви команд були індивідуальні та не повторювалися, це свідчить про те, що учасники попрацювали над представленням команди, та про високу підготовку і наміри студентів. Ось, наприклад, девіз переможців конкурсу:
Всіх речей є мірилом людська особистість,
Наші віра, надія, натхнення,
Натхнення та пристрасть
Нас ведуть до Олімпових гір.
Прагне квітка до сонця,
Людина – до мрії,
Хоч тернисті шляхи до зірок.
Хай у вирій злетять ваші крила надії
До нових відкриттів і зірок.
(Протагор)
До півфіналу вийшли команди Інституту ком’ютерних технологій, Інституту соціальних технологій, Коледжу «Освіта» й Інституту філології та масових комунікацій. Під час кожної гри відчувалася певна напруга між учасниками, адже ніхто не хотів поступатися. Питання від ведучого Олександра Сергійовича були різні, але всі без винятку дуже цікаві. Цей конкурс був досить пізнавальний, тому всі, хто були присутні хоч на одній грі, дізналися багато цікавого для себе.
Кожній команді було задано 10 запитань, які оцінювалися в 5 балів, якщо відповідь повна, та у 2,5 бали, якщо відповідь неповна. Таким чином, команда набирала бали протягом усієї гри, також додаткові бали можна було отримати за вбрання, девіз та назву команди.
До фіналу конкурсу «Ерудит» дійшли команди Коледжу «Освіта» та Інституту соціальних технологій. Команди грали достойно, хоч інколи відповіді були не точні або ж не повні, учасники все одно намагалися отримати хоч 2,5 бали, адже кожен бал міг вплинути на результати під час підрахунку, а оскільки це була фінальна гра, то питання були досить різноманітні, і кожен бал був важливий і цінний для гравців. Загалом було цікаво послухати відповіді учасників, бо на деякі питання можна було відповісти, логічно помисливши, і якби учасники інколи не гарячкували зі швидкими відповідями, або ж слухали підказки ведучого, то результати могли б бути інакшими.
Отже, переможцями конкурсу стала команда «Крила надії» Інституту соціальних технологій, учасники якої достойно боролися за перемогу і показали блискучі знання та ерудицію, а головне командну гру: Ушеренко Сергій (група СР-21), Марія Кондратенко (ПЛ-21), Альона Солових (ПЛ-21), капітан команди.
Ця команда з самого початку виділялася своїм творчим підходом до вибору вбрання на конкурс, девізом та самою назвою команди. Також вони майже завжди чітко відповідали на запитання або ж, коли не знали відповіді, намагалися логічно подумати, і хоча інколи їх відповіді оцінювалися в 2,5 бали, але ці бали все одно були досить важливими для остаточного результату.
Загалом протягом конкурсу запитань було безліч і вони були різноманітні, наприклад:
- Назвіть найстаріші будівлі Києва та де вони розташовані.
- Що написано на Нобелівській медалі?
- Коли було винайдено холодильник?
- Хто винайшов екскалатор і коли?
- Яку назву спершу мав наш університет?
Після оголошення переможця в залі можна було спостерігати дискусію між глядачами, представниками інститутів та ведучим конкурсу. Дехто з присутніх у залі людей був дещо незадоволений результатами відповідей команди суперника. Але, як на мене, це свідчить про небайдужість та зацікавленість людей цим конкурсом, що є досить позитивним результатом, яким, я вважаю, досить задоволений організатор і ведучий цього конкурсу Олександр Сергійович. Після того, як усі сторони, що брали участь у дискусії, вислухали претензії й отримали відповіді на свої зауваження, то потім погодилися з тим, що гра відбувалася чесно і справедливо.
Студентів і однієї, й іншої команди було нагороджено призами, адже вони достойно грали та відповідали на запитання. Переможці отримали святкові набори, запрошення на концерт, листівки, єдиному представникові чоловічої половини команди подарували краватку, а дівчатам ‒ прикраси. Також переможців нагородити статуеткою і грошовою винагородою в розмірі 1000 грн.
Після вручення призів переможцям я поспілкувалася з Олександром Сергійовичем Кривоносовим і дізналася про його враження, переживання і сподівання щодо цього конкурсу.
Що стало приводом для створення цього конкурсу?
По-перше, головна мета – це підняття авторитету знань в університеті, тому що ми, насамперед, – навчальний заклад. А по-друге, інтелектуальні змагання – дуже поширений вид дозвілля. Поштовхом до його запровадження стало шоу «Самый умный» з Тіною Канделакі.
Що ви очікували від цього конкурсу?
Мені хотілося б, щоб це стало дуже хорошою традицією університету. Ну, й хотілося продемонструвати нашій молоді те, що багато знати – це дуже цікаво та авторитетно. Насамперед, я звертаю увагу на ті прості речі, які нас оточують: трамваї, метро, район, місто, в якому ми живемо, країна, історія університету тощо.
Яким чином Ви добирали запитання до конкурсу?
За 15 років у мене зібрано 39 папок із різних областей знань, я слідкую за цим і кожного місяця відвідую бібліотеку Вернадського, щоб переглянути різні видання ЗМІ. Також постійно перечитую історію університету, читаю книги Петра Михайловича, його лекції і передивляюся свої папки, мені це приносить задоволення. Ну, і щоразу я усвідомлюю, як ми мало знаємо.
Які Ваші емоції після визначення переможця, і чи були у Вас припущення, хто саме стане переможцем?
Припущення були, тому що Інститут соціальних технологій досить активно виявив себе від самого початку гри, вони достойно виграли і грали протягом усіх змагань, досить достойно виглядали в півфіналі. А капітан команди відразу звернула на себе увагу, вона чітко озвучувала відповіді, які приймалися командою, і частіше всього відповіді, які давала команда, були запропоновані нею.
Чи задоволені Ви відповідями учасників?
Мабуть, викладач ніколи не може бути задоволений відповідями студентів, хотілося б, щоб вони були більш повними і чіткими. Сьогоднішня гра починалася з нулів Коледжу «Освіта», тому хотілося б, щоб вони більше цікавилися елементарними речами, які нас оточують. Є запитання, які я задаю з року в рік, і люди на них не можуть відповісти, тобто я бачу цей пробіл у знаннях і хочеться його заповнити. Тепер є бажання, щоб на цій грі були присутні викладачі, тому що дуже багато питань із їхніх напрямків, і особливо викладачів історії України, тому що на іграх я їх бачив 2-3 рази за весь час конкурсу. Також будемо робити ігри викладачів зі студентами, темою буде історія України, але викладачі цього предмету участі брати не будуть.
Чи будете Ви надалі проводити цей конкурс в університеті?
Так, безумовно, поки я працюю в університеті, то буду проводити цей конкурс. Ще я хочу підготувати собі заміну, тому що все буває в нашому житті, і не хочу, щоб ця традиція була перервана.
Які Ваші побажання всім учасникам конкурсу і переможцям?
Читати, читати, читати. Цікавитися, цікавитися, цікавитися і знати, знати, знати.
Враженнями від конкурсу поділилися студенти Університету «Україна».
Кондратенко Вікторія, студентка 3 курсу спеціальності «Видавнича справа та редагування»:
Будучи студенткою Університету «Україна», я вперше брала участь у грі «Ерудит». Гра була захоплюючою. Питання підбиралися з різних галузей знань, а також із історії нашого університету. Багато цікавого можна дізнатися, беручи участь у цій грі. Між командами відчувався дух суперництва, але панувала доброзичлива атмосфера. Учасників підтримували оплесками студенти, які прийшли подивитися на гру. Всім дуже сподобалися емблеми, форма, девіз, які підготували команди. Бути учасником гри – відповідально. Наша команда не перемогла, але я отримала незабутні враження. Я вважаю, що такі інтелектуальні ігри і надалі повинні проводитися між студентами, тому що вони розвивають логіку, ерудицію, які необхідні не тільки у грі, а й у реальному житті.
Копейкіна Валентина, студентка 3 курсу спеціальності «Журналістика»:
Гра «Ерудит» дозволяє студентам використати свої знання переважно не зі своєї основної спеціальності. Швидко підготуватися до розумових змагань практично неможливо, хіба що перечитати «Вікіпедію». Адже при відповіді на запитання, що ставить ведучий, студент використовує знанняв, які накопичуються протягом усього життя. Тому й не так важливо, чи в команді всі старшокурсники, або ж студенти, які лише розпочали навчання. Це може відіграти роль лише у запитаннях, що стосуються спеціальності, за якою навчаються члени команди. Але п’ять років навчання не дадуть тих специфічних знань, які може мати навіть першокурсник із активною позицією у загальноуніверситетському житті. Для досягнення хороших результатів в «Ерудиті» лише відмінного навчання в університеті недостатньо. Знадобляться знання зі школи, інформація, що ви запам’ятали з культури та мистецтва, а також історія університету. Після того, як відвідав конкурс, хочеться почитати енциклопедію та більше цікавитися речами, які нас оточують.
Гостєва Вікторія,
студентський Медіа-центр
Університету «Україна»